Рожище: погода, новини

На Рожищенській стінгазеті ROZCITY.NET Ви маєте змогу оглянути місто Рожище, дізнатися яка буде погода в місті Рожище, та чудово провести час не тільки читаючи смішні анекдоти і переглядаючи різного типу інформації, картинок, новин які тісно пов'язані звісно ж з Рожищенським районом, а і цікаво поспілкувавшись дізнатись багато нового про місто Рожище.

Ласкаво просимо! На рожищенській стінгазеті Вашій увазі представляється: місто Рожище, новини в м. Рожище, погода Рожище. Також після реєстрації ви матимете можливысть: писати новини, публікувати власні оголошення та повідомлення, коментувати вже написані і на цьому Ваші можливості не обмежуються! (Оголошення і новини які не несуть загальної цікавості, опубліковані не будуть)

Писати на стінгазеті!

26 червня наші юні футболісти вихованці ДЮФСШ Рожище (94-95 року) на виїзді здобули перемогу в дружньому матчі проти Феміда-Інтер (96 року) 4:5.

Так почалася війна

Автор Spatial дата: .

Поїзд, прорізаючи прожектором темряву ночі, мчав на захід. Пасажири мирно спали на полицях, заколисані безкінечним стукотом коліс на стиках рейок: тук-тук... тук-тук. На роз'їздах паровоз подавав гудки стрілочникам, порушуючи тишу. Не спали тільки дехто із військових, по тамбурах покурюючи знаменитий «Казбек». Провідники готувались до ранкового обходу, заварюючи духмяний чай. Наступала неділя 22 червня. Хтось їхав у відпустку, хтось із відпустки, інші в гості. Настрій у людей був пречудовий, адже народжувався новий, погідний день. Але що це, раптом, наче грім із ясного неба, тишу порушив вибух.

Відгукніться!

Автор Spatial дата: .

У селі Мельники Малоруського району Брестської області республіки Білорусь знайдено останки солдата Червоної Армії. За твердженням свідків та пошуковців загиблого солдата звали Петро, 1922-23 року народження, уродженець міста Рожище, який загинув у 1941 році. Інші дані відсутні. Просимо усіх, кому щось відомо додатково про цю людину, повідомити в райдержадміністрацію за телефоном 2-41-91.

Оксана переїхала з батьками з села у велике місто, коли перейшла до дев'ятого класу. Батька інженера-атомника направили туди на роботу. Перші враження юнки були неоднозначними: надзвичайна краса морського узбережжя щодня манила до себе, а невеликий простір двокімнатної квартири, де жила сім'я, сковував розум та душу, перехоплював дух волелюбної особистості, якою завжди була Оксана. Ще й серед нових однокласників дівчина почувалась якось незатишно, надмір скромною виявилась, і до того ж вчилась майже найкраще, а це було не в моді. Єдиним другом, який підтримував її, виявився рудуватий Сергій, котрого через ластовиння на обличчі та незвичний колір волосся частенько діймали однокласники.